Кераміка та скульптура України

Гонча́рний круг — пристрій для ручного формування виробів з глини. Використовується здебільшого в гончарстві.  Складається з 2 дисків, закріплених на вертикальній осі, яку ще називають спицею або веретеном. Нижній більший диск (спідняк) приводиться в рух ногою гончаря або електроприводом. Верхній менший диск (верхняк) виконує роль підставки для формування виробу. Колись спідняки робили переважно з дерева, пізніше — з металу. Круг повинен обертатися зі швидкістю від 50 до 300—350 обертів за хвилину. Діаметр верхнього диска зазвичай становить 25—30 см. Робоча площа у всіх випадках повинна обертатися проти годинникової стрілки. Диски виготовляють з антикорозійного металу, інколи навіть з пластмаси.  При виготовленні тонкостінних виробів, які важко знімати з диска в сирому вигляді (можлива деформація), застосовують товстий гіпсовий диск, який закріплюється і знімається разом з виробом. Сформований на диску виріб підрізають натягнутою між руками тонкою стальною струною і зні...

Першопочатково гончарі ліпили вироби руками, обліплюючи кошики, камені абощо, глиняною масою товщиною в палець або обкручували спіраллю “ковбаску” з глини, поступово формуючи посуд конусоподібної форми. Ця техніка добре вивчена і легко витримувала конкуренцію вже й після винайдення гончарного кола.  У IV тис. до н. е. винайшли гончарне коло. Спочатку воно було ручне й дуже повільне, а вже у Середньовіччі з’явився ножний привід, котрий зробив справжню революцію у галузі гончарного мистецтва. Ця техніка не лише прискорила виробництво керамічного посуду, а й підвищила художній рівень такої продукції. Техніки декорування керамічних виробів Декорування гончарних виробів розвивалося й виокремилося у декілька мистецьких технік: ритування, глянсування, ріжкування, фляндрування, штампик і ліплення. РИТУВАННЯ (дряпання, гравіювання) – техніка нанесення заглибленого малюнка цвяшком чи паличкою на сиру глиняну поверхню. ГЛЯНСУВАННЯ (лощення) – техніка за якої гладеньким предмето...

Українські гончарі виробляли різноманітний посуд для приготування, зберігання й подачі на стіл тих чи інших страв  (горшки, миски й полумиски, глечики, макітри, ринки, гладишки, тикви, барильця, довжанки, баньки, куманці) , а також декоративний посуд, кахлі, черепицю, цеглу, дитячі іграшки тощо. Розквіту гончарства на Україні сприяла наявність в її надрах покладів високоякісних червоних, червоно-бурих та світло-сірих глин. Це зумовило виникнення значних осередків керамічного виробництва.  На Київщині  — це Дибинці, Васильків, Канів, Нові Петрівці, Моринці, Гнилець;  на Полтавщині  — Опішня, Хомутець. Комишня;  на Чернігівщині  — Ічня, Городня, Короп, Ніжин, Олешня, Кролевець, Шатрищі;  на Поділлі  — Бубнівка, Бар;  на Західній Україні  — Косів, Коломия, Ужгород, Хуст, Ольхівка, Дубовинка;  на Харківщині  — Ізюм, Просяне, Нова Водолага;  на Волині  — Рокита, Дубровиця та ін. Вироби цих гончарських центрів мал...