Кераміка та скульптура України

Першопочатково гончарі ліпили вироби руками, обліплюючи кошики, камені абощо, глиняною масою товщиною в палець або обкручували спіраллю “ковбаску” з глини, поступово формуючи посуд конусоподібної форми. Ця техніка добре вивчена і легко витримувала конкуренцію вже й після винайдення гончарного кола.  У IV тис. до н. е. винайшли гончарне коло. Спочатку воно було ручне й дуже повільне, а вже у Середньовіччі з’явився ножний привід, котрий зробив справжню революцію у галузі гончарного мистецтва. Ця техніка не лише прискорила виробництво керамічного посуду, а й підвищила художній рівень такої продукції. Техніки декорування керамічних виробів Декорування гончарних виробів розвивалося й виокремилося у декілька мистецьких технік: ритування, глянсування, ріжкування, фляндрування, штампик і ліплення. РИТУВАННЯ (дряпання, гравіювання) – техніка нанесення заглибленого малюнка цвяшком чи паличкою на сиру глиняну поверхню. ГЛЯНСУВАННЯ (лощення) – техніка за якої гладеньким предмето...

Українські гончарі виробляли різноманітний посуд для приготування, зберігання й подачі на стіл тих чи інших страв  (горшки, миски й полумиски, глечики, макітри, ринки, гладишки, тикви, барильця, довжанки, баньки, куманці) , а також декоративний посуд, кахлі, черепицю, цеглу, дитячі іграшки тощо. Розквіту гончарства на Україні сприяла наявність в її надрах покладів високоякісних червоних, червоно-бурих та світло-сірих глин. Це зумовило виникнення значних осередків керамічного виробництва.  На Київщині  — це Дибинці, Васильків, Канів, Нові Петрівці, Моринці, Гнилець;  на Полтавщині  — Опішня, Хомутець. Комишня;  на Чернігівщині  — Ічня, Городня, Короп, Ніжин, Олешня, Кролевець, Шатрищі;  на Поділлі  — Бубнівка, Бар;  на Західній Україні  — Косів, Коломия, Ужгород, Хуст, Ольхівка, Дубовинка;  на Харківщині  — Ізюм, Просяне, Нова Водолага;  на Волині  — Рокита, Дубровиця та ін. Вироби цих гончарських центрів мал...

Гончарство – це мистецтво створення найрізноманітніших виробів – посуду, іграшок, кахлів, предметів декору – з опаленої гончарної глини. Гончарний посуд завжди виглядає дуже унікально та самобутньо.   

Кера́міка — неорганічні, неметалічні тверді вироби, підготовлені дією тепла з наступним охолодженням. Керамічними називають вироби і матеріали, що одержуються внаслідок спікання глин й їхніх сумішей з мінеральними додатками, а також оксидів і їхніх сполук. Із кераміки виготовляють посуд, цеглу, черепицю, труби, скульптури, ножі, а також керамічні покриття тощо.  Пластично-фактурне оздоблення в кераміці має такі технічні різновиди: ажур, контррельєф, фактура “ниток” і каменю, рельєф (плоский і високий),а також круглий ліпний декор. Скульпту́ра — ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів. Скульптура зображує головним чином людину, рідше тварин, її головні жанри — портрет, історичні, побутові, символічні, алегоричні зображення, анімалістичний жанр.